• Головна
  • Про нас
  • Студенту
  • Абітурієнту
  • Фотогалерея
  • Форум
  • Події
  • Контакти
  • Люди
  • Пошта

Погребищенський медичний коледж

Головне меню

  • Головна
  • Про нас
  • Студенту
  • Абітурієнту
  • Фотогалерея
  • Форум
  • Події
  • Контакти
  • Люди
  • Пошта
  • Посилання

Реєстрація / Вхід







Забули логін/пароль
Зареєструватися


Наш пророк
Середа, 06 квітня 2011, 19:00

Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка.

 

16 березня в актовій залі коледжу зібралися студенти-першокурсники на відкрите засідання літературно-етнографічного гуртка. Гуртківці підготували літературно-музичну композицію «Наш пророк», яку присвятили життю і творчості Т.Г.Шевченка. Ініціаторами проведення свята стали викладачі-словесники Данилюк О.В., Кравченко О.А., Янчук Т.М.

Усі присутні змогли ще раз поринути у творчість Великого українського митця-класика. Студенти із задоволенням цитували рядки поезії Кобзаря. Розповідались цікаві факти з його біографії, а студенту групи Ф-12 Сірку Івану випала честь спробувати себе у ролі Тараса Григоровича.Студенти перших курсів активно працювали у підготовці свята. Вони опрацювали велику кількість літературних джерел, проявили себе у ролі сценаристів, ведучих, розкрили свої артистичні здібності.Проведення таких заходів стало уже гарною традицією у нашому медичному коледжі.

Давним-давно було те, люди

Коли Тарас Шевченко жив,

Вкраїна-ненька не забуде,

Як їй натхненно він служив…

В кріпацькому селі Моринцях

Стояла у саду хатина,

Соломою була покрита –

То рай земний був для людини.

Жила у ній сім'я Григорія Шевченка,

Що пану землю обробляв

І більш ніякого багатства,

Крім діточок малих не мав.

Як тільки сніг потік струмочком

Та промінь сонця засіяв,

Спустився з неба віщий ангел

Й синочка їм подарував.

Тарасиком його назвали,

Ну що за миле вже дитя?

Його ростили і кохали,

Щоб мав щасливе він життя.

Батьки постійно працювали

І віддавали все панам.

Єдину радість несли сестри,

Для них сміявся і співав.

Невдовзі в хлопця вмерла мати,

Та й батько ще не довго жив,

В свої дитячих одинадцять

Тарас малий осиротів.

Пішов навчатися до дяка,

Бо дуже прагнув малювати

І думка виникла у пана,

Щоб хлопця малярем узяти.

Одного разу разом з паном

У Петербург поїхав він,

Той день назавжди святом стане,

Адже тут волю він зустрів.

Нарешті вирвався з кріпацтва –

І перед ним відкрився світ,

Почав писати про нещастя,

Яких зазнав він за свій вік.

Поет, філософ і мислитель –

Три особистості в одній,

 

Коментарі
Додати новий Пошук
Додати коментар
Ім´я:
Email:
 
Заголовок:
Стиль:
[b] [i] [u] [url] [quote] [code] [img] 
 
 
:angry::0:confused::cheer:B):evil::silly::dry::lol::kiss::D:pinch:
:(:shock::X:side::):P:unsure::woohoo::huh::whistle:;):s
:!::?::idea::arrow:
 
Security Image
Будь ласка, введіть код, що зображено на малюнку.

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

 
Онлайн:
 4 гостей 

Опитування

Яка професія найкраща?

Обробка ....