Весняні сюрпризи жінкам

Головне меню

Реєстрація / Вхід

Неділя, 20 березня 2011, 14:11

Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, зодягаючись в зелень, квітнуть дерева. Гаї перегукуються голосним пташиним співом… Весна… Весна надії, радості, любові. І як би там не було холодно, все ж весна, переступивши снігові замети, озветься до нас радістю. Розтане сніг, відступлять морози, в серця постукає надія. Надія, що всі негаразди, як і зима, минуть, відлетять – і світ оновиться.
Хоч наше коледжанське свято, приурочене Міжнародному жіночому дню відбувалось в пору, коли надворі ще зимно, кожен з нас міг прислухатись до себе і відчути, як бринить у наших серцях маленький дзвіночок. То дзвіночок надії, яка повертається до нас із весною, із прекрасним жіночим святом радості і любові, адже все на землі від жінки: добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність.

Так складалось віками, що жінка одразу народжується жінкою. Не так, як чоловік, котрий і до кінця свого віку може залишатися хлопчиськом – вередливим, часом безвідповідальним пустуном, милим ошуканцем, нев’янучим серцеїдом. Вона ж з’являється на світ, неначе обтяжена досвідом своїх попередниць, - досвідом створення різноманітних ситуацій і знаходження вірного виходу з них, досвідом подобатись і викликати ненависть, замішану на палкому, до смерті, коханні. І несе цей багаж через усе життя, поповнюючи його різнобарвну палітру хіба що відтінками почуттів і вражень.
В усі часи чоловік прагнув глибше осягнути окремий своєрідний світ, що зветься жінкою, пізнати закони, за якими той світ існує і розвивається. Прагнув…і не міг. Світ цей досі залишається загадкою – звабливий і руйнівний, вічний і миттєвий, до кінця невичерпний і непізнаний.
Дивне створіння – жінка: одним поглядом у силі викликати велике почуття, одним рухом брови – розвіяти його на порох…її люблять і зневажають, обожнюють і затоптують в бруд. А все ж – стають перед нею на коліна.
От і цього разу організатори свята намагались зробити все, аби жінки і дівчата нашого коледжу хоч на годинку забули про свої щоденні турботи, перепочили від справ і згадали, що вони – слабкі половинки, що їх люблять, ними захоплюються. І я думаю, що їм це вдалося. Адже сумувати чи згадувати про справи просто було ніколи. Чудові слова на адресу жінок звучали з вуст ведучих, третьокурсників Сергія Прилуцького та Віталія Стародуба, в той час, як не великому екрані транслювалось розмаїття весняних квітів. З наступаючим святом весни працівниць та студенток вітав директор коледжу Олександр Гаврилюк. Вітальними піснями про жінку віншували всіх присутніх студенти коледжу Володимир Мамаєнко, Сергій Хацьола та Андрій Жвавий, спеціально запрошені гості Олег Мельничук та Ігор Капистинський. Справжній шквал емоцій та аплодисментів викликав художній номер, який підготував інструментальний ансамбль районного Будинку культури. З великою насолодою споглядали присутні і хореографічні номери учасників танцювального колективу «Рось», які разом зі студентами підготував працівник районного відділу культури Олександр Себало. Справжньою приємною несподіванкою для всіх став заключний номер концерту – пісня «Даруйте жінкам квіти» у виконанні представників сильної половини нашого викладацького колективу. Це було настільки зворушливо, що й не дивно, що всі присутні аплодували стоячи.
Хочеться надіятись, що в той день надворі стало тепліше не лише від весняного сонечка, яке раптом визирнуло з-за хмар, а й від жіночих усмішок, з якими вони залишали наш концерт.

В.В. Мурлик, викладач